Четвер
19.09.2019
07:53
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Трофимова Наталія Іванівна
Головна Реєстрація Вхід
На допомогу вчителю англійської мови »
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Іноземні мови

Вивчення іноземних мов у 2015-2016 навчальному році буде здійснюватись за такими  навчальними програмами:

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 1-4 класи»,  Видавничий дім «Освіта», 2012;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, 10-11 класи»,  Київ, 2010;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного та семестрового  контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, у діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

У 2015 році в  навчальні програми з іноземних мов для учнів 1-9 класів внесено певні зміни.

Зокрема, конкретизовано опис діяльнісного підходу  до іншомовної освіти, що   включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно-спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, яких  вони набувають,  і розуміти, чому ці знання, важливі для них,  забезпечить використання учнями набутих знань у навчальній діяльності.

Перенесено розширену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю з 4-го класу до 5-го  та 6-го класів, оскільки для цієї вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеженому обсязі й важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності, що перевищує  рівень А1.

У розвантаженій програмі важливе місце посідає демонстрація знань, навичок та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції. Відтак важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показ засвоєного, зрозумілого, побаченого, почутого, переглянутого.

Вилучено ряд граматичних структур, які не несуть основного навантаження для відтворення знань. Ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш складних форм, перенесення їх до наступних класів.

Програма не обмежує самостiйнiсть і творчу iнiцiативу вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники, аудіо, відео матеріали тощо).  Докладніше на офіційному веб-сайті МОН України за покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1428333274/ .

Звертаємо увагу,  що рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається самостійно навчальними закладами, залежно від умов для такого вивчення, відповідно до  Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН України від 29.05.2014 № 664), згідно з якими  навчальний заклад отримав право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.

Організація літніх мовних таборів

Одним із нестандартних підходів для забезпечення якісного навчання дітей мовам є створення літніх таборів з іноземних мов. Такі табори покликані спонукати школярів практично застосовувати знання з мов, отриманих протягом навчального року. У таборах діти матимуть можливість спілкуватися іноземними мовами та застосовувати їх у різних формах діяльності (в ігрових та концертних програмах, театральних виставах тощо). 

Завдання мовного табору – показати дітям інший, відмінний від шкільного, стиль викладання, де наголос робиться на практичній частині й знаннях, які можна застосувати пізніше й у інших сферах.

Підготовку до проведення таких таборів доцільно розпочинати заздалегідь. Усі інформаційні матеріали знаходяться на сайті Міністерства http://www.mon.gov.ua/activity/litni-movni-tabori/ .

З огляду на те, що стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичне фахове видання: журнал «Іноземні мови в школах України».

 

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки від 28.01.2014  №1/9-74«Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів» оцінювання навчальних досягнень учнів перших класів здійснюється вербально з усіх предметів інваріативної складової, в тому числі з іноземної мови. При оцінюванні знань, вмінь і навичок учнів 2 класу (І семестр) за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються словесні (вербальні) оцінки.

            У процесі вербального оцінювання навчальної діяльності шести-семирічних учнів доцільно використовувати такі форми і прийоми:

1) різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно та за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу: справився; уже краще; чудово; видно, що стараєшся; задоволена твоєю роботою та ін. У такій же формі висловлюють зауваження: спробуй не поспішати і довести до лінії; обведи зразок і напиши так само; як ти думаєш;

2) розгорнуте словесне оцінювання (вчитель аналізує хід роботи, її результат, коментує спосіб виконання, показує, що саме варте уваги, стимулює учнів наслідувати зразок відповіді, показує раціональніші спо­соби роботи, пояснює можливість сказати зрозуміліше, точніше);

3) перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз’яснює, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення);

4) динамічна виставка окремих дитячих робіт з будь-якого виду діяльності (малюнки, зошити, вироби тощо), яка організовується для ознайомлення з нею колективу школи й батьків;

5) ігрова оцінка – нагородження переможців, учасників гри різни­ми ігровими атрибутами.

У процесі безбального оцінювання важливим є навчальний діалог –аналіз відповіді учня чи результативності виконаної ним роботи. Коментар до процесу оцінювання спочатку здійснюється вчителем. Пізніше, в міру сформованості контрольно-оцінних умінь і навичок власну оцінку з коментарем зможуть висловлювати і учні. У повному обсязі оцінні судження вчителя чи учнів висловлюються в такій послідовності:

– відзначення  позитивних сторін  відповіді та успішно виконаних аспектів практичної роботи;

– чітке визначення (в доброзичливій формі) допущених помилок та недоліків (так, щоб учень усвідомив свої прорахунки);

– визначення шляхів подолання прогалин у знаннях, рекомендації щодо удосконалення практичних навичок із конкретною інформацією про можливість ліквідації недоліків;

– висловлення віри, доброзичливої впевненостів тому, що учень докладе необхідних зусиль і досягне вищих показників навчальних досягнень.

Саме у такий спосіб висловлення оцінних суджень у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності.

Домашні завдання у першому класі учням не задаються.

Вимоги до ведення та оцінювання учнівських зошитів

 Для навчальної роботи з іноземної мови в початкових класах використовуються два зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам:

-  зошити з друкованою основою, які разом з підручником, диском та книгою для вчителя  становлять навчально – методичний комплекс;

- зошити  з горизонтальними лініями без похилих ліній (у зв’язку з тим, що шрифт який використовується при формуванні каліграфічних навичок з іноземної мови  є писано-друкований (Print script).

Кожна письмова робота, виконана учнем початкових класів у зошитах (у т. ч., в зошитах з друкованою основою), перевіряється до наступного уроку.

У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3-4 класах це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:

                        English                                   Deutsch

                        Maria Petrenko                       Maria Petrenko

                        Form 1-A                               Klassе 1-A

                        School №…                           Schule №…

З метою економії часу на уроці в 1 класі  вид завдання (класна робота) можна не зазначати.

Дату та назву роботи учні записують, починаючи з 2-го класу початкової школи.

Ведення робочих зошитів з  іноземних мов у першому та другому класі (перший семестр)  перевіряється щодня  протягом кожного семестру. Вчитель виправляє помилки учнів, пише правильний варіант написання тої чи іншої букви, слова  тощо та ставить свій підпис. В класний журнал щомісяця заноситься графа «ЗОШИТ» без виставлення балів.

Починаючи з другого семестру другого класу по четвертий клас включно, вчитель перевіряє зошити щодня з  виставленням балів в журнал під графою «ЗОШИТ» щомісячно.

Оцінка за зошит  з іноземних мов не впливає на тематичну.

У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдан­ня в зошиті з друкованою основою, де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і ре­чень.

 

Оцінювання з іноземних мов.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.

Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових  робочого навчального плану закладу.

Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

            Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці), що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів оволодіння ними, здійснення корегування щодо  застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю - навчальна. Питання, завдання, тести спрямовані на закріплення  вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною, парною та груповою  роботою.

Тематична оцінка  виставляється до класного журналу в колонку з надписом  Тематична   без дати на основі поточних оцінок.           

При виставленні тематичної оцінки  враховуються  всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації (контрольної роботи) при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я)  на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична  виставляється н/а (не атестований(а).   Тематична оцінка не підлягає коригуванню.  

            Семестрові контрольні роботи з іноземної мови проводяться один раз наприкінці семестру  за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).  До журналу робиться, наприклад,такий запис: 

5/12

Контроль

Аудіюв. 

18/12

Контроль

Говор. 

22/12

Контроль

Читання. 

25/12

Контроль

Письма

 

            Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування. Причому семестрові контрольні роботи мають охоплювати всі теми, які вивчалися протягом семестру.

            Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка  виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поряд з  колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок  відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати (тобто вона є обов’язковою в журналі).

Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Підвищення семестрової оцінки учнями:

  • 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
  • 10-11 - х класів -  не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без  зазначення дати  не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом ДПА  без зазначення дати.

За бажанням випускників  навчальних закладів системи загальної се­редньої освіти як  державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати  зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу  у колонку з надписом ДПА.

Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію,  до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.

Учням, які не  пройшли державну  підсумкову атестацію,  у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).

Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв.(звільнений (а)).

            Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.

            В 5-9 класах зошити перевіряються  один раз на тиждень, в 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш важливі роботи, але з таким розрахунком,  щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів, з виставленням оцінки за ведення зошита в графі «ЗОШИТ».

            Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:  писати акуратно та розбірливо;  записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так,  як це прийнято у країні,  мова якої  вивчається. Після дати необхідно вказати,  де виконується робота (класна чи домашня робота),   вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.

            Словники перевіряються один раз на  семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки. В журнал оцінка за ведення словника не виставляється.

            На уроках, які залишилися після проведення семестрових робіт, виконується робота над помилками, або повторення матеріалу.

            Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».

            Зошити та словники підписуються мовою,  яка вивчається.

            Поділ класів на групи при вивченні першої або другої іноземної мови здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128: клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу  клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп).

Засоби навчання іноземних мов

            Засоби навчання іноземних мов є важливим невід'ємним компонентом навчального процесу з іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах. В ідеалі усі засоби мають бути представлені в навчально-методичному комплексі (далі — НМК), за яким проводиться навчання іноземної мови. Таким чином НМК і є основним засобом навчання у всій повноті його компонентів: книга для учня, робочий зошит, книга для учителя, аудіо-СD, відеозаписи та електронні засоби навчання.

Навчально-методичні матеріали для вивчення іноземних мов мають деякі особливості. По-перше, це комплекти, які складаються щонайменше з трьох компонентів (підручника, робочого зошита та книги для вчителя), а також електронних додатків (наприклад, інтерактивного СD-RОМа та DVD).

Книга для учня (підручник)

Містить увесь матеріал для поурочного викладу матеріалу і його відпрацювання. Як правило, добре ілюстрована і представлена у кольорі для того, щоб зацікавити та мотивувати учнів.

Серед основних вимог, що висуваються до структури та змісту підручника, виділяють такі:

підручник має забезпечувати послідовність подачі мовного та мовленнєвого матеріалу від уроку до уроку;

зміст підручника має бути комунікативно спрямованим;

кожний параграф підручника повинен мати «стрижень», навколо якого будується весь матеріал (таким «стрижнем», наприклад, може бути типова фраза, тема тощо);

у структурі параграфа має бути спеціальний розділ — домашнє завдання;

структура і зміст підручника мають забезпечувати паралельне оволодіння уміннями й усного, і писемного спілкування.

Робочий зошит

Зошит пропонує  практику з мовним матеріалом, введеним у класі — граматикою і лексикою, і відпрацювання навичок та умінь, переважно читання та письма. Оскільки учні виконують письмові завдання саме у цих зошитах, то вони надруковані в чорно-білому кольорі. Для початкової школи можливий окремий «Зошит для каліграфії» (прописи), який знайомить учнів із латинським шрифтом і допомагає вправлятися в його написанні.

Книга для вчителя

До кожної сторінки даються пояснення для вчителя. Таким чином учитель має все необхідне для роботи в одній книзі. Книга для вчителя, як правило, містить:

вичерпний зміст курсу навчання на даному рівні;

вступ до курсу;

детальні поурочні конспекти, що містять опис порад щодо підготовки до уроку, матеріал і вправи для повторення, необхідну соціокультурну та лінгвістичну інформацію, поради щодо організації кожного етапу уроку і ключі-відповіді до вправ, поданих у підручнику;

додаткові завдання на той випадок, коли залишається вільний час до кінця уроку;

аудіозаписи для розуміння на слух;

короткий огляд введеного лексико-граматичного матеріалу;

інший довідковий матеріал;

список неправильних форм дієслів тощо;

тести (які можна ксерокопіювати).

Аудіо-СD

Ці матеріали містять записи текстів і завдань для аудіювання, пісні, вірші і вправи для вимови. Записи,  зроблені в професійних студіях акторами-професіоналами, які добре розуміють потреби викладання та вивчення мови, відеозаписи.

Наявні для деяких курсів відеозаписи пропонують додатковий простір для класу в наш телевізійний вік і є прекрасним засобом ілюстрації елементів культури, таких як одяг, мова жестів, оточення. Відеозаписи стимулюють рольові ігри на уроках і створюють чудові можливості для повторення мовного матеріалу в контексті.

У зв'язку з активним застосуванням комп'ютерів у навчально-виховному процесі сьогодні майже кожний автентичний друкований підручник оснащений електронною версією. Необхідність саме такої конфігурації НМК викликана тим, що різні компоненти мають особливий зміст, що відповідає завданням навчально-виховного процесу. Так, для вчителя необхідно мати розгорнутий конспект з коментарями щодо технології проведення уроку (і, залежно від технології, зміст книги для вчителя містить багато теоретичного матеріалу, шляхів практичної адаптації матеріалу, підказки, ключі, роз'яснення щодо покрокового планування). Для учня підручник існує у двох варіантах – основний матеріал уроку можна знайти у підручнику, який більше опрацьовується у класі, а додатковий (на повторення та тренування) - у робочому зошиті.

Робочий зошит часто містить супутній СD-RОМ, який є носієм мультимедійних файлів, налаштованих для активного особистісно зорієнтованого використання текстів та їх аудіо-підтримки, ресурс аудіо та відеофрагментів, а також інтерактивної функції для роботи з тренувальними вправами. Крім того, СD-RОМ може входити і до складу підручника, і до робочого зошита, залежності від концепції НМК. Наприклад, у підручнику - це збільшена ілюстративна функція, у робочому зошиті - тренувальна. Якщо такі компоненти супроводжують підручник, то вони традиційно «прив'язані» до змісту розділу підручника, що надає учню можливість мати додатковий матеріал для читання або слухання, звукозаписуючі функції, що допомагають у поліпшенні вимови та монологічного говоріння; а також граматичні і лексичні вправи – напр., пошук відповідників, заповнення пропусків, кросворди та інше. Через такі додатки реалізується процес навчання та самоперевірки,  що єоднією із суттєвих рис автономії учня.

Подібні СD-ROMи — дуже важливі для самостійної роботи учнів зопрацювання матеріалу уроку вдома чи у класі під час самопідготовки. Дискнадає можливість працювати за «планом уроку», обраного учнем, а саме —виконання таких завдань і у такому порядку, який потрібен саме йому. Багатодисків до підручників мають додаткові матеріали для тестування, щоб у учнябула можливість перевіряти свої знання, включно з граматичними довідникамита міні-словниками. Робота з дисками - необхідна складова сучасного урокуіноземної мови тому, що допомагає поліпшити іншомовні навички (слухання, читання і говоріння).

Під електронно-освітніми ресурсами (далі - ЕОР) розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп'ютерних мережах, що відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу. Метою створення ЕОР є модернізація освіти, змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів, незалежно від місця їхнього проживання та форми навчання, створених на основіінформаційно-комунікаційних технологій.

Використання будь-яких засобів навчання має бути узгодженим із системою навчання іноземної мови, співвідноситися з її принципами і цілями. Це означає, що дії учнів мають бути вмотивованими, вправи повинні зумовлювати ситуативність, характерні для реального процесу спілкування.

Вимоги до уроку іноземної мови.Типи уроків.

            Найчастіше в теорії та практиці зустрічається класифікація уроків іноземної мови  за практичною (навчальною) метою. Вона обумовлює зміст навчального матеріалу, методи навчання та форми організації пізнавальної діяльності, безпосередньо впливає на структуру уроку і логіку його побудови. Під час проведення уроку все підпорядковується його практичній меті. Якщо метою уроку є вивчення нового матеріалу, то зміст, методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності добираються вчителем з урахуванням реальної можливості її досягнення.

Практична мета уроку зумовлює його тип, його структуру та зміст. Типологія уроків – це їх групування за певними загальними ознаками: метою, змістом, структурою, методами  та технологіями навчання, місцем уроку в навчальному процесі, тощо. Тип уроку – поняття,  пов’язане з варіюванням його структури та його змістових елементів.

Типологія уроків з іноземної мови дещо відрізняється від інших предметів. Академічний підручник «Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах» за редакцією С.Ю.Ніколаєва подає типи уроків наступним чином:

І тип – уроки, спрямовані на формування мовленнєвих навичок,  користування мовним матеріалом  ( фонетичним, граматичним, лексичним), на ознайомлення з новим лексичним матеріалом та тренування з метою його використання в говорінні, аудіюванні, читанні та письмі;

ІІ тип – уроки,  спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь, де переважає практика в мовленнєвій діяльності.

             В методиці існує близько 200 інтерактивних  технік, проте найбільш вживаними  є такі:

  • душ думок ( мозковий штурм, brainstorm);
  • асоціативний кущ ( spidergram,  mind map);
  • мікрофон ( microphone);
  • ажурна пилка (jigsaw  reading);
  • шість капелюхів ( six thinking hats);
  • броунівський рух ( students polling);
  • ротаційні трійки ( group work);
  • акваріум ( aquarium);
  • карусель ( inside-outside circle);
  • метод повної фізичної реакції (total physical response), тощо.

            Ці технології можна використовувати з першого по одинадцятий  класи  на будь-якому етапі вивчення теми.

Структура уроку іноземної мови також має свою специфіку. Вона визначається його змістом та місцем у циклі уроків. Традиційно урок складається з трьох етапів:

І етап: початок уроку;

ІІ етап: основна частина;

ІІІ етап: заключна частина уроку.

            До першого етапу відносимо: організаційний момент ( привітання, діалог чергового, повідомлення теми та цілей учіння – «learners` outcomes», мовленнєва  та фонетична зарядка, які обов’язково проводяться  за  темою уроку).

            Другий етап включає: основну частину уроку,  де реалізуються цілі уроку.

            Третій етап складається з підведення підсумків уроку: результати навчання (що учень уже вміє);  конструктивний зворотній зв’язок (позитивний, з акцентом на успіх); запис домашнього завдання.

             Важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є самооцінювання. Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.

            Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними – з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого – займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів,  в тому числі під час підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.

            Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи саооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

Самооцінювання та традиційне оцінювання не заміняє, а доповнює один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об’єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

            На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо та  підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання. 

Формування патріотичного виховання на уроках іноземної мови

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. Словникове визначення говорить, що “патріотизм – це якість особистості, що характеризує вищий ступінь її духовного розвитку й самосвідомості, що виражається в ціннісному ставленні до своєї Батьківщини, її історії, культури й готовності до самопожертви в ім'я інтересів Батьківщини”. Немає необхідності говорити про важливість формування в учнів любові до Батьківщини, інтересу до історії України, рідного слова, мови, літератури та культури.

            Серед інших навчальних дисциплін іноземна мова посідає особливе місце в формуванні патріотизму школярів. Її своєрідність полягає в тому, що в ході вивчення учні здобувають не лише знання з основ науки, а вміння й навички користуватися чужою мовою як засобом спілкування, одержання нової корисної інформації. Викладання іноземної мови в сучасній школі дає вчителю широкі можливості по вихованню громадянськості й патріотизму. Цьому сприяє комунікативна складова предмету, його спрямованість на вивчення та порівняння побуту, звичаїв, традицій і мови  свого та іншого народу.

Оптимальними шляхами реалізації цілей національного виховання на уроках і заняттях з іноземної мови є: позакласна робота, підручники, навчальні посібники, методичні розробки уроків/занять з дисципліни, в яких гідне місце відведено національній культурі, традиціям, знанням історії, географії, економіки, реаліям, літератури, мистецтва тощо.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples